100-річний ювілей Писарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
От уже 100 років Писарівська школа розкриває обійми перед своїми вихованцями. А скільки їх вже покинуло рідні стіни…Але настає час і ці вже далеко не діти, кидаючи всі справи, повертаються на рідний поріг школи, щоб хоча б на мить знову заглянути в цей радісний, бешкетливий, такий загадковий та розмаїтий світ дитинства і юності.
13 жовтня школа вкотре зустрічала своїх дітей. Але цього разу це була не тільки зустріч однокласників і учителів. До школи спішили представники усіх поколінь, щоб привітати її із поважним сторічним ювілеєм.
Урочистості з цієї нагоди відбулися спочатку у приміщенні школи, а потім у будинку культури.
Першим із вітальним словом до присутніх звернувся директор школи Прут В. В.. «Писарівська школа має не тільки багате минуле, творче сучасне, а й широкі перспективи розвитку у майбутньому. Впевненість у завтрашньому дні ґрунтується на високому професіоналізмі вчительського колективу, на багаторічних традиціях, сучасних методиках виховання, тісній співпраці з керівництвом громади, батьками та випускниками», - зазначив у своєму виступі директор. Володимир Володимирович побажав процвітання рідній школі, а учнівському та вчительському колективам - почуття щастя від кожного проведеного у навчальному закладі дня, і, звичайно ж, висловив щиру подяку усім спонсорам, які долучились до організації свята та усім тим, хто не стоїть осторонь проблем школи.
З нагоди знаменної дати завітали на свято і поважні гості. Поділився спогадами про шкільні роки, подякував своїм учителям та вручив школі цінний подарунок голова Війтовецької селищної ради І. Г. Степанюк, випускник Писарівської школи 1989 року. Також привітали та вручили цінні подарунки керівник громадської приймальні народного депутата України Сергія Лабазюка Ряба В.С., заступник голови райдержадміністрації Пендилюк В.В., генеральний директор виробничого підрозділу «Агро-Надра» Баць В.М.
За довгих 100 років школа випустила на широкий життєвий шлях 10 поколінь учнів, 23 з них за високі досягнення у навчанні були нагороджені золотою медаллю і 38 - срібною. Поділилися спогадами про шкільні роки перший золотий медаліст, випускник 1965 року Степанюк І. В. та срібна медалістка, випускниця 1995 року Воробйова О.О., яка сьогодні очолює відділ освіти, молоді та спорту, культури та туризму Війтовецької селищної ради.
Пишається школа і випускниками, які досягли найвищих висот у своїй професійній діяльності. Деякі з них також завітали на свято, щоб зустрітися зі своїми шкільними друзями і подякувати рідній школі за путівку в життя – лікар, професор, доктор медичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Пипа Л.В.; директор Київського електромеханічного коледжу, заслужений працівник освіти України Сподинська Л.Л.; доцент кафедри Національного університету оборони України генерал-лейтенант Баталюк В.І. Володимир Іванович також передав щирі вітання з ювілеєм рідній школі від заступника Міністра освіти України П.Хобзея.
Кому ж як не матері відомо абсолютно все про життя школи: про її будні і свята, про успіхи і невдачі?Тож своїми роздумами про школу, про її минуле та сьогодення поділилась із присутніми мати-героїня Шиян А.С..
Усім відомо, що школа – це не тільки місце, де учні здобувають знання, де формуються основні життєві компетенції. Саме у школі відбувається становлення особистості, громадянина, патріота. І як би не хотілося нам виявляти свій патріотизм у мирному житті країни, але, на жаль, випускникам школи знову і знову приходиться відданість Батьківщині доводити із зброєю в руках. Повернувшись із зони бойових дій на ювілей завітав випускник 1991 року Кочмарський В.С., який передав вітання рідній школі від імені усіх воїнів АТО.
Особливо щирі слова подяки пролунали в цей день на адресу вчителів-пенсіонерів, людям, які присвятили найкращі роки свого життя Писарівській школі. Хвилиною мовчання згадали і педагогів, які відійшли у вічність. Із словами вдячності за чудове свято з нагоди ювілею школи і за те, що сучасний педагогічний колектив не забуває про своїх старших колег, виступили вчителі-пенсіонери Капура М.В. та Урбан Р.Д..
Дарували щирі посмішки та дякували своїм вчителям і теперішні учні школи. Окрім того діти повідомили про свою найбільшу мрію – навчатись у новозбудованих приміщеннях школи.
100 років – це мало чи багато? Для людини – це ціла вічність. А для історії – 100 років – менше, ніж одна мить. Наше життя тільки починається. Ми дивимось на світ широко відкритими очима, нас не лякає майбутнє. І хоч у Писарівській школі зараз нові учні, нові учителі, однак її суть залишається тією ж самою. Школа завжди буде з нами, з нашими дітьми, онуками і назавжди залишиться символом любові, вдячності та дитинства.
