Війтовецька територіальна громада

Хмельницька область, Хмельницький район

Податкові зміни за Законом №466: експрес-аналіз від ДПС

Дата: 09.06.2020 11:40
Кількість переглядів: 35

23 травня набув чинності Закон України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Загальні зміни, запроваджені цим Законом:

– усуваються технічні та логічні помилки у Податковому кодексі України (далі – Кодекс);

– норми Кодексу приводяться у відповідність до положень законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»«Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»«Про публічні закупівлі»«Про заставу»«Про електронні документи та електронний документообіг»«Про електронні довірчі послуги»Кодексу України з процедур банкрутства тощо;

– усуваються проблеми подвійного оподаткування шляхом запровадження процедури взаємного узгодження;

– вдосконалюються деякі питань функціонування електронного кабінету;

– вирішуються проблемні питання визначення дати сплати податкового зобов’язання, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день (день, що настає за вихідним або святковим днем);

– визначаються чіткі вимоги до оформлення випадків втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платником;

– збільшено строк, на який може бути продовжено термін надання індивідуальної податкової консультації з 10 до 15 днів;

– надається можливість поновлення строку на подання платником скарги в адміністративному порядку, якщо не пройшло 6 місяців з моменту отримання рішення;

– надається можливість нерезидентам оскаржити певні рішення у контролюючого органу, який їх виніс;

Зміни щодо стягнення боргу:

– скорочується термін, протягом якого до платника податків, якому надіслано податкову вимогу, не застосовуються заходи стягнення з 60 до 30 календарних днів;

– доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави;

– скорочуються терміни, протягом якого платник податків може самостійно здійснити оцінку майна, з двох до одного місяця.

 

Зміни, які стосуються відповідальності платників податків та контролюючих органів

Запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

– обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

– притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік, здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);

– визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);

– визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння: особою, що діяла у відповідності до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

– зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність;

з 1 січня 2021 р. розмір штрафу залежить від того, чи умисно ви занизили суму податку до сплати!

Якщо неумисно, то вам загрожує лише 10% штрафу. Якщо ж умисно, то вам загрожує 25%-50%, як і раніше. 

Аналогічна ситуація і з несвоєчасною сплатою податків. Якщо зараз все просто – до 30 днів затримки 10%, більше – 20% штрафу. То далі розмір штрафу залежатиме від умисності такого порушення.

Якщо неумисно, то за тих самих умов 5%-10% штрафу (який розраховується від суми недоплати).

Якщо ж умисно, то штраф зростає і становитиме 25% при затримці платежу до 90 днів, або 50%, якщо строк затримки більший! Ті ж самі 50% штрафу загрожують тим, кого штрафують за таке порушення повторно протягом 1095 днів. 

Передбачається, що умисел мають довести податківці. Проте на практиці, скоріш за все, податківці застосовуватимуть найбільший розмір штрафів, які потім платнику доведеться (за бажанням) оскаржувати і доводити відсутність умислу. Зокрема, з 01.01.2021 р. передбачено право платника податків добровільно надати податківцям докази неумисності скоєних ним порушень (пп. 17.1.16 ПКУ).

– відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

– визначення фіксованого розміру компенсації шкоди (одна мінімальна заробітна плата) заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо);

– визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов'язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також законом передбачено:

– скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

– скасування штрафний санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

– збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст. 117118119, 119-1, п. 120.1п. 121.1 ПКУ та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн.; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн.; порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків – до 2 040 грн.; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості, новий штраф – до 1 360 грн. та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 2040 грн.).

Наприклад, якщо раніше за неподання або помилки в формі №1ДФ податковому агенту загрожував штраф 510-1020 грн, то з 23.05.2020 р. – вже 1020-2040 грн.

Щодо неподання вчасно іншої звітності (крім звіту про контрольовані операції), перше порушення раніше обходилось в 170 грн. А за новим Законом – вже 340 грн. І це теж працює з 23.05.2020 р.

Не зберігання первинних документів, які використовувались для складання податкової звітності (протягом строків, встановлених ст. 44 ПКУ) тепер загрожуватиме не 510-1020 грн, а 1020-2040 грн. 

Також встановлено штрафні санкції:

– у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн (має бути 1020 грн - ред.), для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ, або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);

– у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);

– за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн.) (п. 120.7) та інші;

– усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок. 

Зміни, що стосуються обліку платників податків

– змінюються критерії належності платника податків до великих платників (сплата виключно податкових платежів – 1,5 млн ЄВРО (було 1 млн податкові та митні платежі));

Зміни, що стосуються податку на прибуток підприємств

– розширюється коло податкових агентів:

  • на юридичних та фізичних осіб – «спрощенців», а також фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України,

  • на юридичних осіб – «спрощенців» – щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії;

– не нараховується амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією;

– вводиться окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

– уточнюється порядок врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (тонка капіталізація), щодо:

  • розповсюдження обмеження по врахуванню таких процентів щодо кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, отриманих як від пов’язаних, так і непов’язаних осіб резидентів та нерезидентів;

  • визначення одного критерію для застосування зазначеного порядку та збільшення фінансового результату до оподаткування – за умови того, що загальна сума нарахованих процентів за такими зобов’язаннями перевищує 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж звітного (податкового) періоду;

– запроваджуються нові різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:

  • нарахованих доходів у вигляді дивідендів на користь платника від контрольованої іноземної компанії;

  • нарахованих на користь платника доходів у вигляді дивідендів та від участі (не менше 10%) в капіталі нерезидентів, які не входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;

  • визнаних доходів від визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

  • від'ємного значення об'єкта оподаткування (на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу) платника податку, що реорганізується (шляхом приєднання, злиття, перетворення або поділу, виділу) у платника податку – правонаступника, якщо такі платники були пов'язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття);

– вводяться нові різниці, які збільшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:

  • 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів, які входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;

  • частини скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційної частці, якою володіє або яку контролює юридична особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39-2 Кодексу;

  • витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети;

– уточнюються та доповнюються різниці, які застосовуються для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо сум штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства;

– уточнюється порядок та особливості оподаткування нерезидентів в частині доповнення переліку доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню, зокрема:

  • прибутком від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі;

  • доходами від відчуження прав нерезидента на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України.

– збільшуються з 6 тис. грн до 20 тис. грн сума, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138 ПКУ);

– збільшується межа з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податку на прибуток підприємств можна не коригувати на фінансові різниці;

– запроваджується прискорена амортизація основних засобів на період 2020-2030 р.р.

 

Зміни щодо податку на додану вартість

– запровадження для звітності з ПДВ єдиного звітного періоду – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку) з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС;

- Змінився строк подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву треба буде подати не пізніше ніж за 10 к. д. до початку податкового періоду, на який запланована ПДВ-реєстрація (зараз – за 20 к. д.).

Заяву для ПДВ-реєстрації потрібно буде подавати тільки в електронній формі. Заява, подана новоствореними суб’єктами господарювання під час процедури держреєстрації, розглядається в ті самі строки і в тому самому порядку, що й заява, подана суб’єктами господарювання, що діють.

Перереєстрація платника ПДВ з причини зміни назви (крім перетворення) здійснюватиметься на підставі даних з ЄДР, тобто без подання заяви платником ПДВ.

Перереєстрація, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви від платника ПДВ. Причому якщо такий платник не подасть заяву в установлений строк, його ПДВ-реєстрація буде анульована.

– визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України (договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації);

– забезпечення можливості формування податкового кредиту платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку у випадку, якщо оплата придбаних товарів/послуг здійснюється більше ніж через 1095 календарних днів;

– врегулювання питання врахування у системі електронного адміністрування податку суми коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку відповідно до ст. 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях;

– продовження граничного терміну реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних з 15 до 20 числа місяця;

– встановлення тимчасової пільги з ПДВ для операцій з передачі транспортних засобів малозабезпеченим верствам населення, а також органам спеціального призначення (швидка медична допомога та центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки) для оперативного виконання задач, направлених на захист та збереження здоров’я населення;

  • відновлення застосування нульової ставки ПДВ до операцій з експорту сої та ріпаку (до внесення змін до операцій з експорту сої та ріпаку застосовувався режим звільнення від оподаткування ПДВ, який виключав можливість декларування до відшкодування сум ПДВ за такими операціями);

  • уточнено, що касовий метод податкового обліку з ПДВ поширюється у т.ч. на підрядників та субпідрядників;

 Зміни щодо податку на доходи фізичних осіб

– визначення порядку оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній;

– оподаткування за основною ставкою 18 відс. доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості (транспортних засобів) (перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5 відсотків);

– уточнення переліку витрат для фізичних осіб – підприємців в частині витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;

– скасовується сплата податку на доходи фізичних осіб з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;

– звільняється від сплати 5% ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.

 

Спрощена система оподаткування

- Збільшення граничних обсягів доходу єдиного податку для І-ї групи (з 300 тис. до 1 млн грн), ІІ-ї групи (з 1,5 млн до 5 млн грн) та ІІІ-ї групи (з 5 млн до 7 млн грн).

– виключено вантажні авто з об'єктів, які не підлягають амортизації ФОП на загальній системі оподаткування;

– зменшено із 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% + 20% ПДВ;

– обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;

– визначено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн.

- «Єдинники», які сплачують ПДВ, тобто «єдинники» ІІІ групи з ставкою 3% та «єдинники» 4 групи, повинні будуть подавати декларацію з ПДВ щомісячно.

Витяг з Реєстру платників єдиного податку можна буде отримати в електронному.

 

Акцизний податок

– норми Кодексу приводяться у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині:

  • виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії;

  • уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії;

– виключаються із об’єктів оподаткування акцизним податком операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства електричної енергії виробленої на об’єктах електроенергетики;

– доповнюється перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;

– надається визначення термінів електронна сигарета та рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Встановлено ставку акцизного податку на рідини, що використовується в електронних сигаретах (3000 гривень за 1 літр) та визначено порядок їх оподаткування, також запроваджено маркування ємності (упаковки) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, марками акцизного податку.

 

Рентна плата

– змінені ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (чорних металів (крім залізної руди), кольорових та легувальних металів; залізної руди);

– переглянутий перелік операцій, до яких застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування;

– змінені деякі діапазони частот, за які сплачується рентна плата;

– уточнені ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, а саме зменшені категорії з 5 до 3 (п. 256.3).

 

Місцеві податки

– збільшується податок для житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку) – 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт нерухомості;

– змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення;

– контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

– встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година» для визначення бази справляння туристичним збором.

– встановлюється можливість визначення податкових зобов'язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

– уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

Зміни в Електронному кабінеті

Він і нині використовується для обміну електронними документами з податківцями. Але тепер Закон №466 вказує на можливість використання Електронного кабінету для листування з податковими органами за заявою такого платника про бажання отримувати документи через Електронний кабінет із застосуванням КЕП із правом відмовитися від цього один раз протягом одного року.

Якщо такої заяви від платника немає, — листування відбувається шляхом надсилання листів поштою з повідомленням про вручення (п. 42.5 ПКУ).

Електронний кабінет також може використовуватися (зміни до п. 42-1.2 ПКУ набирають чинності з 01.07.2020 р.) для надсилання платнику копій наказів про проведення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, відповідних запитів та інших документів, складених у зв'язку з проведенням та за результатами перевірок і звірянь, передбачених цим Кодексом, а також у зв'язку з розглядом заперечень платників податків до їх результатів та/або пояснень платника податків, подання звернення на отримання IПК в електронній формі (з копіями необхідних для надання IПК документів).

Але це має стосуватися лише платників податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті (п. 42.4 ПКУ). Тобто тих, у кого цей Електронний кабінет є і функціонує.

Платнику податків планується дозволити надсилати повідомлення через Електронний кабінет щодо виправлення неточної, неповної чи застарілої інформації про себе, крім тієї, що міститься в ЄДР. Орган ДПС матиме два робочі дні з моменту отримання повідомлення для внесення змін до баз даних (п. 42-1.5 ПКУ набирає чинності з 01.07.2020 р.).

Які документи слід зберігати

Відповідні зміни внесені до п. 44.3 ПКУ та набирають чинності з 23.05.2020 р.

З дати оприлюднення Закону №466 (з 23.05.2020 р.) зберігати слід не лише документи, пов'язані з показниками податкової звітності, а й документи, пов'язані з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, — не менш ніж 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів — не менш ніж 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Контроль за документами, які втрачені, знищені або пошкоджені, теж посилюється. Так, з 23.05.2020 р. разом із поданням повідомлення про таку втрату слід надати їх перелік та документи, які підтверджують настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

Змінений порядок оскарження ППР

У Законі №466 відмовилися від Апеляційної ради, яку передбачав законопроєкт №1210. Але без нововведень усе-таки не обійшлося.

Так, змінами, внесеними до п. 56.3 ПКУ, передбачено поновлення пропущеного строку для подання скарги. Хоча самі строки оскарження ППР та інших рішень контролюючих органів не змінені — 10 р. д., наступних за днем отримання відповідного рішення.

Так, скаргу можна подати протягом 6 місяців з дати закінчення строку на оскарження, встановленого абз. 1 п. 56.3 ПКУ, з одночасним поданням клопотання про поновлення строку на оскарження (просто у тексті скарги). При цьому платник податків має вказати на причини пропущення з поданням відповідних підтвердних документів, що вказують на поважність пропуску строку на оскарження.

ДПСУ може відмовити у поновленні строку на оскарження — у такому разі скаргу повертають без розгляду. Залишається — тільки до суду.

Коли ФОП подавати «ліквідаційну» декларацію?

Згідно зі змінами, внесеними до п. 177.11 ПКУ, в разі припинення підприємницької діяльності ФОП-«загальник» подаватиме декларацію у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Тобто подати таку декларацію треба протягом 20 днів після закінчення місяця, у якому відбулось таке припинення (до 23.05.2020 – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності). 

 

Оподаткування доходів від продажу нерухомого майна та транспортних засобів

Змінився з 23.05.2020 р. і підхід до оподаткування продажу фізособою об’єктів транспортних засобів. Тепер будуть застосовуватись диференційовані ставки для першого, другого, третього і наступних продажів таких об’єктів протягом року.

Як це буде виглядати, покажемо у таблиці:

Об'єкт продажу

Ставка ПДФО*

Перший продаж

Другий продаж

Третій і наступний продаж

Нерухомість**, зазначена у п. 172.1 ПКУ

Не оподатковується

5%

5%

Нерухомість**, не зазначена у п. 172.1 ПКУ

5%

5%

5%

об’єкт рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда

Не оподатковується

5%

18%

* якщо операція оподатковується ПДФО (за будь-якою ставкою), то утримується і військовий збір за ставкою 1.5%;
 ** у такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.

 

При цьому з 23.05.2020 р. на продаж об’єктів незавершеного будівництва поширюються правила, встановлені п. 172.1 ПКУ. Отже, продаж одного такого об’єкта протягом звітного року не оподатковується ПДФО та ВЗ. Проте поширюється на таке майно і обов’язкова умова – перебування у власності фізособи-продавця протягом 3 років (ця умова не поширюється на незавершене будівництво, отримане у спадщину).

Зміни щодо податкового аудиту

- зупиняються строки давності для визначення органом ДПС грошових зобов’язань у випадках, якщо він не може провести перевірку у зв’язку з відсутністю платників за місцезнаходженням, недопуском платником до перевірки, оскарженням наказів на проведення перевірки протягом тривалого часу, вилученням документів правоохоронними органами, законодавчими заборонами на проведення перевірок (мораторії на проведення перевірок) або рішеннями судів про заборону проведення перевірок;

- удосконалюється порядок оформлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень, зокрема в частині наведення в них обґрунтування виявлених порушень та детального розрахунку штрафних санкцій;

- удосконалюється порядок розгляду заперечень платників податків та винесення ППР шляхом запровадження їх винесення на розгляд комісій з питань розгляду заперечень контролюючого органу, однією з функцій якої буде дослідження питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину платника податків у вчиненні правопорушення;

- виключаються з підстав для проведення позапланової перевірки рішення суду (слідчого судді);

- надається право податковому органу під час перевірки отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників та/або осіб праця, яких використовується без документального оформлення (пп. 20.1.47 ПКУ);

- надається право податковим органам проводити позапланові перевірки вже перевірених періодів у випадку отримання від іноземних державних органів інформації, яка свідчить про наявність порушень (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

- передбачається можливість зупинення перевірок всіх категорій  платників податків, а не лише великих;

- обмежується можливість контролюючих органів вносити зміни до плану-графіка проведення документальних планових перевірок (буде допускатися внесення змін не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі відповідного року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок);

- встановлюється, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків;

- збільшено з 3 до 5 років строк проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати. 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи задоволені Ви роботою сайту?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь